ФОРМУВАННЯ РОЗУМОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ НА УРОКАХ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ

На уроці фізкультури безліч можливостей для навчання дітей руховим навичкам. Це легка атлетика, гімнастика, баскетбол, волейбол. Всі ці види я використовую у своїй роботі і спрямовані вони на активізацію розумової діяльності. Розумовий розвиток дітей найбільш ефективно відбувається в умовах елементарно-пошукової та проблемної ситуації, при використанні вправ спрямованих на розвиток розумових операцій (узагальнення, порівняння, аналізу, синтезу). У процесі фізичного виховання необхідна активна робота думки на заняттях з фізичної культури і це сприяє швидкому засвоєнню дітьми досліджуваного матеріалу, а знання і навички стають більш міцними і стійкими

 В процесі занять з фізичної культури необхідно активізувати розумову діяльність дітей за рахунок усвідомлення ними мети та завдання дії, навчання спостереження, порівняння, аналізу, оцінки рухів, вміння планувати свою діяльність.

Необхідне використання сучасних методів і прийомів організації навчально-пізнавальної діяльності, стимулювання самостійності та забезпечення осмислених рухових дій.

Для розумового розвитку дітей на заняттях особливо важливо сформувати стійкий інтерес до фізичних вправ, викликати почуття радісного очікування, навчити дитину бути уважним. При цьому важливий не розважальний інтерес, що має короткочасний ефект, а інтерес пошуку, роздуми.

 Для формування стійкого інтересу до занять з фізичної культури на уроках застосовую комплекс різних стимулів: створюю привабливі умови для занять (3 урок на тижні ігровий, нетрадиційні спортивні ігри, елементи йоги, шейпінгу, стретчинг). Заняття проходять в нетрадиційній формі під музику, використовую ігрові, змагальні та цікаві прийоми; створюю навмисні педагогічні ситуації (пас через дівчинку); свідоме вивчення рухових дій; розкриваю значимість занять.

 Практична значимість кожної досліджуванної дії або розвиваючої фізичної якості – це найважливіше, і саме з цього я починаю роботу. Адже учні повинні не тільки знати вправи, але і бути впевненими у їх важливості. Для того, щоб діти знали я проводжу бесіди.

 Вирішити питання розвитку самостійності учнів, їх активності не вдається, якщо заняття недостатньо емоційні. Тому, при застосуванні на уроках методів фізичного виховання, перевагу віддаю ігровому та змагальному методам. На кожному занятті необхідна активна робота думки, прагнення вловити послідовність пояснення.

Для активізації мислення та уваги дітей вже у ввідній частині можна створити деяку елементарно-пошукову ситуацію. Наприклад, діти стоять у колоні, попереду найвища дитина. Пропоную перебудуватися так, щоб попереду була найнижча дитина (за скільки стрибків можна подолати волейбольний майданчик; визначити свою швидкість пробігання відрізка). У ввідній частині уроку також необхідно розвивати у дітей самостійність, наприклад: я не показую вправи, а тільки називаю їх. Називаю 1-2 учнів, які показують вправи. Часто проводять розминку самі діти. Стійкість уваги залежить від характеру ведення заняття: монотонність, одноманітність засмучують увагу; бадьорий, швидкий темп і особливо включення елементів змагання підтримують стійкість довільної уваги.

 Для активізації розумової діяльності на заняттях з фізкультури особливо важливо створення яскравих і точних уявлень про рух. При цьому важливу роль відіграє опора на наочність. Рухові уявлення формуються через показ руху і пояснення, через оцінку і самостійне відтворення рухів. Також на заняттях важливо, щоб дитина не просто копіювала зразок вчителя, а виконувала рух свідомо, бачила нові прийоми, спосіб дії, прагнула оволодіти ними. В кожному класі є діти, які займаються в спортивних секціях, дуже часто я залучаю їх при наочному показі вправи, інколи їм навіть цікавіше як даний елемент виконає однокласник, а не вчитель.

Висновок:

В процесі фізичних занять активно розвиваються такі розумові процеси, як аналіз, синтез, узагальнення та інші, які служать основою для формування більш складних форм розумової діяльності. Створення на уроках проблемної (пошукової) ситуації, розвиток в учнів розумової активності, потреби у вирішенні виниклої проблеми, залучення їх у самостійну, пізнавальну діяльність, спрямовану на оволодіння новими знаннями, роблять урок творчим, виховують колективізм, організаторські здібності.